установчий

-а, -е.

Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь.

••

Устано́вчий до́гові́р — договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи.

Устано́вчий прибу́ток — прибуток, який привласнюється засновниками акціонерної компанії.

Устано́вчі докуме́нти — документи, на основі яких діє юридична особа (устав, або установчий договір).

Устано́вчі збо́ри — організаційний різновид правової форми установчої діяльності органів держави, фізичних і юридичних осіб, заснований на праві.